Ви є тут

13 поширених міфів про кліщів

06.08.2020

Міф 1: кліщі для життя потребують людської крові

НЕ ОБОВ'ЯЗКОВО. Кліщі насправді потребують крові, щоб з личинки перетворитися в німфу, а з неї вже в дорослу істоту. Кров також потрібна, щоб самка могла відкласти яйця. Ці паразити зазвичай харчуються кров'ю хребетних, але переважно лісових тварин (гризунів, птахів і білок), а людей кусають тільки через відсутність кращих джерел їжі. Що цікаво, як правило, досить одного годування на будь-якій стадії. А якщо воно було перервано, то кліщі захочуть закінчити харчування на такій самій живій істоті, на якій і починали його.

Міф 2: Кліщі хворіють на бореліоз (хворобу Лайма)

НІ. Кліщі самі не хворіють, вони тільки переносять інфекції і то не всі. Найбільш відомі хвороботворні мікроорганізми - це віруси кліщового енцефаліту і бактерії, що викликають хворобу Лайма. Але кліщі переносять й інші інфекції, що викликають анаплазмоз, бабезіоз, мікоплазмоз і бартонельоз. Ці інфекції досить часто співіснують з патогенами хвороби Лайма, перешкоджаючи діагнозу та лікуванню.

Міф 3: Кліщі зустрічаються тільки в лісах

НЕ ТІЛЬКИ. Правда, що кліщі люблять вологі ліси, особливо змішані та листяні, але вони є практично скрізь – і в парках, і на міських газонах. Колись ці комахи мешкали в основному в низинах, тепер зустрічається навіть в районах, розташованих до 1500 м над рівнем моря. Найбільше вони люблять перехідні зони між різними типами рослинності, наприклад, край лісу, луки, галявини або місця біля доріг. Багато їх в папоротях, бузині й ліщині. Кліщі не люблять сонце, та їм подобається тепло (але не спека вище 25°C), і вологість.

Міф 4: Кліщі активні тільки влітку

НІ. Потепління клімату, особливо м'які зими, призвело до того, що сезон кліщів починається вже у березні та триває до листопада, з невеликою перервою на спекотні літні місяці. Є два піки річної активності: травень-червень і вересень-жовтень. Протягом дня пік ранкової активності триває від першої роси до полудня, а вечірній – з 16 до темряви. Коли температура падає нижче 4°C, вони впадають в сплячку – ховаються у листовій підстилці та перечікують несприятливі умови.

Міф 5: кліщі живуть на деревах

НІ. Кліщі підіймаються на висоту не більше 120-150 см (висота хребта потенційного годувальника). Полюють активно (особливо личинки) або просто очікують на листках та траві, чіпляючись за вподобану хребетну істоту що проходить поруч. Можуть стрибнути в бік жертви, хоча швидше будуть триматися (самки) до тих пір, поки вона наблизиться впритул до їх позиції, щоб в мить кігтиками ніг зачепитися за шкіру, шерсть, одяг. На передніх лапках знаходяться надійні "радари" (орган Галлера, який сприймає запахи, феромони, тепло, концентрацію вуглекислого газу), тому вони відчувають жертву на відстані. Кліщі розрізняють 40-50 запахів, в тому числі аміак, масляну кислоту, що містяться в поті, і діоксид вуглецю, що знаходиться в повітрі коли його видихає потенційна жертва. Реагують на зміну температури (коли жертва кидає тінь) і вібрації.

Міф 6: коли кліщ знаходить свою жертву - відразу ж кусає

НЕ ОБОВ'ЯЗКОВО. Кліщ спочатку шукає відповідне місце, іноді навіть годинами. І не так часто кусає за голову або спину, як багато хто думає. Найохочіше харчується під колінами, під грудьми, на згині ліктя, між сідницями, за вухами, в паху – там, де шкіра тонка, зручно і тепло. Тому після прогулянки у лісі одразу потрібно дуже ретельно вивчити все тіло, варто прийняти душ (але потік води не видалить кліща!), а також переглянути та витрусити (звичайно, поза домом!) одяг, в якій могли б сховатися ці комахи. Огляд тіла та одягу – це найголовніше, тому що паразит міцно тримається кігтиками за тканину або ворсинки.

Міф 7: кліща легко виявити на шкірі

НІ. Потрібно мати орлиний зір. Кліщ в стадії личинки має розмір 0,5 мм в діаметрі та світло-коричневий колір (майже під колір шкіри). А в стадії німфи - розміром з піщинку (1,5 мм), тому добре розгледіти його вдасться тільки під збільшувальним склом. Крім того, укус абсолютно безболісний, тому що кліщ разом зі слиною вводить речовину з властивостями анестетика. Відсмоктування крові чергує з додатковим впорскуванням слини, яка запобігає згортанню крові і може містити патогенні бактерії та віруси. Личинка, харчується кров'ю близько 3 діб, німфа – 5, а дорослий паразит може здійснювати цей процес навіть до 11 днів. Тільки коли кліщ насититься – він відпадає.

Міф 8: кліщ викручується пальцями

НІ. Потрібен хороший пінцет або спеціальне пристосування (продається в аптеці). Для безпеки варто це робити в одноразових рукавичках, бо інфекція може потрапити в кров навіть через мікротріщини в шкірі рук. Його потрібно захопити якомога ближче до шкіри та витягнути сильним, злегка дугоподібним рухом (не крутячи ні вправо, ні вліво). Але краще не робити це самостійно, а звернутися до лікаря.

Міф 9: кліщ легко витягується або відпадає сам при змазуванні його жиром

НІ. Перед видаленням не слід місце навколо кліща нічим змащувати (навіть антисептичним засобом, не кажучи вже про жир). Тому що тоді у паразита починається задуха та блювота (зокрема слиною), що підвищує ризик занесення інфекції. Рану слід дезінфікувати і промивати, тільки переконавшись, що кліщ вийшов цілком.

Міф 10: якщо витягнути кліща протягом 24 годин, то немає ризику зараження

НІ. Ніякої гарантії, що витяг кліща незабаром після укусу дозволяє уникнути інфекції ніхто дати не може. Крім того, ніколи не відомо точно, як довго паразит вже харчується кров'ю, присмоктавшись до тіла. Якщо у слинні залози кліща містяться віруси енцефаліту, то він передає їх негайно, одразу після порушення цілісності шкіри. Бактерії бореліозу живуть в кишківнику, однак якщо кліщ на даній стадії вже полював до цього і тільки хоче завершити трапезу – вони також будуть в слинних залозах. Також інфекція міститься в екскрементах комахи і може потрапити через рани на шкірі.

Міф 11: можна зробити щеплення проти всіх кліщових інфекцій

НІ. Вакцинація від хвороби Лайма не проводитися (здійснювалася, але була припинена), а що ще гірше, навіть перехворівши на неї людина не отримує імунітету на все життя. Однак існує вакцина проти кліщового енцефаліту - імунітет дають дві ін'єкції, введені протягом 3-х місяців. У майбутньому потрібні ще періодичні ін'єкції для підтримки ефекту: перша через 5-12 місяців після другої дози, наступна після 3-х років, наступні кожні 3-5 років. Серію необхідно почати взимку або ранньою весною (вже дві перші дози дають імунітет на весь сезон). Якщо починати вакцинацію навесні, то можна піти прискореним шляхом – друга ін'єкція через 14 днів після першої і далі вже за основною схемою.

Міф 12: ознакою інфекції бурролеозу завжди є еритема

НІ. У більшості випадків еритеми (великий висип в різних місцях тіла) не з'являються взагалі (або вони ігноруються), а хвороба при цьому розвивається. Але якщо в місці укусу або поруч з ним з'явилося тепле, а іноді і хворобливе почервоніння, яке розширюється – це безперечна ознака зараження. Потрібно негайно почати лікування.

Міф 13: кліщ може залізти під шкіру і відкласти там яйця

НІ. Кліщі, про які мова йде в цій статті, відносяться до сімейства іксодових («твердих» кліщів) та аргасових («м'яких» кліщів). Напившись вдосталь крові, вони просто відвалюються. Дихають ці паразити за допомогою, так званого дихальця в районі черевця, тому зануритися повністю під шкіру вони не можуть – їм не буде чим дихати.
Бувають випадки, що при висмикуванні комахи, її голова залишається під шкірою, вона вимагає вилучення, тому що підвищує ризик зараження. Але вона не буде самостійно жити в тілі.
Така помилкова думка, що кліщі можуть залізти під шкіру, склалося, швидше за все, внаслідок плутанини між різними видами (точніше пологами) цих комах. Так, наприклад, коростяні кліщі (мікроскопічні внутрішньо шкірні паразити) дійсно живуть і розмножуються під шкірою людини, роблячи нори та викликаючи страшний свербіж. Це дуже неприємне і вкрай заразне захворювання - короста.

Стежте за своїм здоров’ям, і воно зробить Ваше життя щасливим! Будьте здорові!